У ніч на 26 липня 2026 року Росія двічі вдарила по Слов'янську: перший удар спричинив пожежу, а коли двоє працівників Донецькооблгазу вийшли гасити вогонь і допомагати людям, стався другий удар. Обидва чоловіки загинули.
У ніч на 26 липня 2026 року російські війська двічі вдарили по Слов'янську на Донеччині. Перший удар спричинив пожежу, і двоє працівників аварійно-диспетчерської служби Донецькооблгазу — регіонального газового підприємства, що входить до групи «Нафтогаз», — побачили вогонь і вийшли, щоб допомогти його загасити та підтримати постраждалих мешканців. Поки чоловіки перебували на місці події, по тій самій точці вдарили вдруге. Обидва загинули.
Нафтогаз підтвердив загибель двох своїх співробітників — 57-річного механіка Івана Коссе та 28-річного водія Бориса Моргунова. У компанії заявили, що чоловіки загинули, намагаючись допомогти людям, які постраждали від першого удару. ГО «Волонтерська Підтримка України» звертає увагу на подібні трагедії на прифронтових територіях, адже саме такі історії показують, наскільки небезпечною є щоденна робота рятувальників і комунальників у зоні бойових дій.
Іван Коссе та Борис Моргунов працювали в аварійно-диспетчерській службі Донецькооблгазу — тій самій, що цілодобово виїжджає на виклики, аби ліквідовувати газові аварії та допомагати людям в екстрених ситуаціях. Побачивши пожежу після першого удару, вони не залишились осторонь і вийшли на місце, щоб загасити вогонь і допомогти сусідам. Саме тоді, коли чоловіки перебували біля будівлі, по тій самій точці стався другий удар.
У Нафтогазі цю втрату описали так: «Група „Нафтогаз" втратила двох професійних, відповідальних і небайдужих людей. Вони не стояли осторонь і допомагали іншим до останнього».
Слов'янськ тієї доби постраждав не одноразово: за минулу добу російська армія атакувала населені пункти Донеччини 18 разів, і ще одна людина загинула в Дружківці. Тієї ж ночі Росія випустила по Україні сім балістичних ракет і 136 дронів. Внаслідок удару по супермаркету в Чернігові загинули двоє людей, серед них дев'ятирічна дівчинка, ще 25 отримали поранення. Загибла людина також у Харкові й у Запоріжжі, у Києві поранено трьох людей. Волонтерська Підтримка України розуміє, що за кожною такою цифрою стоять конкретні родини, які за одну ніч втратили близьких.
Працівники аварійних газових служб в Україні регулярно виїжджають на місця обстрілів, щоб перекрити газ, загасити пожежі та не допустити нових вибухів — часто ще до того, як загроза повторного удару остаточно минула. Загибель Івана Коссе та Бориса Моргунова — черговий приклад того, якою високою може бути ціна цієї роботи під час війни. Подібний ризик щодня беруть на себе рятувальники, комунальники та волонтери по всій країні.
ГО «Волонтерська Підтримка України» допомагає людям, постраждалим від війни, тими ресурсами, які має, — гуманітарною підтримкою, допомогою прифронтовим громадам і тим, хто щодня ризикує собою заради інших. Історія Івана Коссе та Бориса Моргунова нагадує, чому ця робота залишається потрібною: поки триває війна, Волонтерська Підтримка України продовжуватиме бути поруч із тими, кому допомога потрібна найбільше.
