Генсек НАТО Марк Рютте заявив, що затримки з військовою допомогою коштують життів, а дані ООН фіксують рекордну кількість жертв серед цивільних в Україні у липні 2026 року.
Кількість загиблих серед цивільного населення в Україні досягла найвищого місячного показника з травня 2022 року — про це у вівторок, 8 вересня, заявив генеральний секретар НАТО Марк Рютте на 36-й зустрічі Контактної групи з питань оборони України. Його слова прозвучали без пом'якшень: затримки з боку партнерів України — це не нейтральний вибір. «Затримки просто коштують людських життів», — сказав Рютте, закликавши союзників пришвидшити постачання зброї, яка Україні потрібна найбільше. Для організацій на кшталт «ГО "Волонтерська Підтримка України"», які місяць за місяцем спостерігають за цими цифрами, заява найвищого цивільного посадовця НАТО лише підтвердила те, про що волонтери на місцях говорять уже тижнями.
Слова Рютте узгоджуються з даними Моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, яка зафіксувала щонайменше 437 загиблих цивільних та 2610 поранених лише за липень 2026 року — на 30% більше, ніж у червні, і на 70% більше, ніж у липні 2025-го. Кількість постраждалих дітей досягла найвищого місячного рівня з квітня 2022 року. «Щомісяця цього року кількість убитих і поранених цивільних зростає. У липні ця тенденція різко пришвидшилася», — заявила Даніель Белл, керівниця моніторингової місії. За перші сім місяців 2026 року місія нарахувала загалом 12 477 постраждалих цивільних — 1839 загиблих і 10 638 поранених, що на 44% більше, ніж за той самий період минулого року.
Монітори називають головною причиною посилення далекобічних ударів: ракети та дрони великої дальності спричинили 38% липневих втрат, а авіаційні бомбардування призвели до зростання жертв на 143% порівняно з червнем. Того місяця Москва випустила 429 ракет — удвічі більше, ніж у червні, зокрема під час удару 2 липня, коли близько 74 ракет і 500 дронів було спрямовано переважно на Київ, убивши щонайменше 30 людей і поранивши 104. Сам Київ за місяць втратив 54 людини загиблими та 202 пораненими. Саме на такі наслідки й намагаються реагувати організації штибу «Волонтерської Підтримки України», доставляючи допомогу постраждалим від ударів громадам, наскільки дозволяють наявні ресурси.
Виступаючи перед Контактною групою — коаліцією майже 50 країн під спільним головуванням Німеччини та Великої Британії, яка координує військову допомогу Києву, — Рютте повідомив, що за минулий рік союзники виділили понад 10 мільярдів доларів через механізм PURL та програму іноземних військових продажів США. Він назвав цю суму важливою, але недостатньою з огляду на темпи російської ескалації. Рютте зазначив, що Росія змінює свою повітряну кампанію, застосовуючи більше північнокорейських ракет разом із реактивними дронами, що змушує Україну одночасно протидіяти і старим, і новим загрозам. «Країни повинні копати глибше. У нас немає вибору», — сказав він, назвавши системи протиповітряної оборони, українські дрони власного виробництва та боєприпаси збільшеної дальності найневідкладнішими потребами країни.
Формулювання генерального секретаря були напрочуд прямими як для форуму, що зазвичай наголошує на єдності, а не терміновості. Пов'язавши конкретні цифри жертв із конкретними прогалинами в постачанні — насамперед засобів протиповітряної оборони, — Рютте фактично показав: подальша затримка має вимірювану людську ціну, а не абстрактну. У «ГО "Волонтерська Підтримка України"», де на власні очі бачать, як громади переживають запізнілий чи відсутній захист, кажуть, що така постановка питання давно відповідає реальності на місцях.
Контактна група з питань оборони України, яку неформально іноді називають за назвою американської авіабази, де відбулося перше засідання, збирається вже понад три роки, координуючи постачання зброї, навчання та підтримку українських військових на полі бою. Вівторкова зустріч зібрала представників оборонних відомств і військових керівників десятків країн, щоб оцінити потреби України напередодні чергової непростої зими для енергосистеми та протиповітряної оборони країни.
Учасники засідання описували атмосферу радше як робочу терміновість, ніж тривогу — визнання того, що інструменти для зменшення жертв серед цивільних здебільшого вже існують, а вузьким місцем є виробничі потужності й політична готовність їх фінансувати, а не нерозуміння проблеми.
Жодні дані не зміняться за одну ніч, і жодна окрема зустріч не закриє розрив між тим, що потрібно українським містам, і тим, що реально до них доходить. Те, що можуть робити організації на кшталт «ГО "Волонтерська Підтримка України"», — це й далі допомагати людям, чиє життя перевернула війна, наскільки дозволяють наявні ресурси: підтримувати переселені родини, допомагати громадам, що відновлюються після ударів, або підтримувати повсякденні потреби тих, хто досі живе під обстрілами. Поки цифри, названі Рютте й моніторами ООН, продовжують зростати, така послідовна практична підтримка залишається одним із небагатьох рішень, які прості люди й організації можуть контролювати самі. «ГО "Волонтерська Підтримка України"» продовжує цю роботу — крок за кроком, доставка за доставкою, родина за родиною.
