14 серпня 2026 року додому повернулися 84 українці з російського полону — 33 військових і 51 цивільна особа, серед яких донеччанин Богдан Ковальчук, що провів у неволі дев'ять років.
На Донеччині та по всій Україні 14 серпня 2026 року пролунала новина, яку чекали сотні родин: додому повернулися 84 українці, що перебували в російському полоні. За словами Президента Володимира Зеленського, серед звільнених — 33 військовослужбовці та 51 цивільна особа. ГО «Волонтерська Підтримка України» приєднується до радості родин, які нарешті обійняли своїх рідних.
За даними Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, серед 51 цивільної особи, що повернулися цього дня, підтверджено щонайменше 8 цивільних заручників — людей, яких утримували в полоні попри те, що вони ніколи не мали жодного стосунку до бойових дій. Серед звільнених — захисники Маріуполя, а також цивільні, яких утримували ще з 2014, 2016 та 2017 років. Команда ГО «Волонтерська Підтримка України» уважно стежить за новинами про кожен такий обмін, адже за кожною цифрою — конкретна людина й конкретна родина.
Серед звільнених — мешканець Донеччини Богдан Ковальчук, який повернувся додому після дев'яти років російського полону. Дев'ять років — це період, протягом якого діти виростають, батьки старіють, а вдома щодня чекають звістки. Історія Богдана — лише одна з 84, але вона нагадує, чому кожен обмін полоненими має значення. У ГО «Волонтерська Підтримка України» переконані: за кожним номером у зведеннях стоїть доля людини, яка нарешті може повернутися до звичного життя.
Цей обмін став можливим завдяки домовленостям, досягнутим під час перемовин у Стамбулі раніше у 2026 році. Відтоді Україна й Росія періодично проводять обміни полоненими, повертаючи додому військових і цивільних, які місяцями чи навіть роками чекали на звільнення. ГО «Волонтерська Підтримка України» розглядає кожну таку новину як нагадування про те, скільки українців усе ще залишаються в неволі і як важливо не втрачати надії.
ГО «Волонтерська Підтримка України» продовжує підтримувати людей, постраждалих від війни, тими ресурсами, які має у своєму розпорядженні, — від гуманітарної допомоги волонтерам і родинам на прифронтових територіях до інформаційної підтримки історій, які варто почути світові. Ми не брали участі в організації цього обміну, але щиро радіємо за кожну родину, яка сьогодні знову разом, і продовжуємо робити свій внесок там, де можемо допомогти.
