Сенатори й конгресмени від обох партій заявили, що дозвіл на експорт російського дизеля підриває санкції та фінансує війну.
Рішення Дональда Трампа відкрити світові ринки для російського дизельного пального викликало різку критику в Конгресі США — і з боку демократів, і з боку республіканців. 9 жовтня Трамп оголосив про домовленість із путіним, а вже 10 жовтня російський уряд дозволив експорт 500 тисяч тонн дизеля. Ще в липні москва заборонила вивозити дизель — у відповідь на українські удари по НПЗ.

Сенаторка Жанн Шагін нагадала, що Конгрес заборонив імпорт російських енергоносіїв ще у 2022 році, і президент не може просто проігнорувати цей закон. Республіканка Лайза Мюрковскі закликала використовувати нещодавно ухвалені санкційні повноваження замість того, щоб дозволяти росії «збирати прибутки». Сенатор Річард Блюментал заявив, що угода «призведе до загибелі ще більшої кількості невинних в Україні», і вимагав скасувати її, а Марк Келлі запитав: «На чиєму боці Трамп?»
Республіканець Дон Бейкон зазначив, що американці хочуть дешевшого дизеля, але «купувати російське пальне — хибна відповідь». Його колега Брайан Фіцпатрік пообіцяв внести двопартійний законопроєкт, який заблокує будь-які закупівлі російської нафти. Дехто з депутатів вважає, що угода може суперечити закону 2022 року, який знімає заборону на імпорт лише за умови, що росія зобов'яжеться вивести війська з України.
За словами Трампа, домовленість має полегшити світовий дефіцит дизеля та знизити ціни для американців перед проміжними виборами 3 листопада. Володимир Зеленський наголосив, що кожен додатковий мільярд доларів експортних доходів росія витрачатиме на зброю й вербування.

Критику підтримали й у Європі: Фінляндія назвала угоду «жахливим розчаруванням», Латвія — змішаним сигналом для москви, а Німеччина заявила, що не змінюватиме власної санкційної політики.
Для людей в Україні, які щодня живуть під ударами, питання санкцій — не абстракція: від них залежить, скільки грошей піде на війну. ГО «Волонтерська Підтримка України» продовжує допомагати тим, хто постраждав від війни, у спосіб, який дозволяють наявні ресурси.