Євросоюз погодив 21-й пакет санкцій проти Росії — понад 100 банків і криптооператорів, 41 нове судно тіньового флоту та кілька нафтопереробних заводів у Росії й Білорусі, повідомила очільниця дипломатії ЄС Кая Каллас.
Посли країн Євросоюзу погодили 21-й пакет санкцій проти Росії — наймасштабніший за кількістю позицій за останні чотири роки. Пакет охоплює 218 нових включень: 48 фізичних осіб і 170 юридичних, і б'є одразу по трьох опорах російської воєнної економіки — фінансовій системі, військово-промисловому комплексу та енергетичному сектору. ГО «Волонтерська Підтримка України» вважає важливим стежити за такими рішеннями окремо від зведень із фронту, адже саме санкційний тиск визначає, наскільки довго Росія зможе фінансувати війну проти України.
Пакет замороже активи 94 російських банків і запроваджує заборону на операції ще з 33 фінансовими установами, а також уперше вносить до списку киргизький банк, повʼязаний із російською системою передачі фінансових повідомлень СПФС. Окремий блок стосується криптовалют: під санкції потрапили чотири структури, повʼязані з платіжною мережею A7, і 14 криптопровайдерів у Грузії, Панамі, ОАЕ, на Маршаллових Островах та в Киргизстані. До списку суден «тіньового флоту», які возять російську нафту в обхід санкцій, додали ще 41 танкер — загалом їх уже понад 670, і вперше під санкції потрапило судно, яке обслуговує сам флот, а не перевозить нафту.
Верховна представниця ЄС із закордонних справ Кая Каллас заявила, що пакет б'є «по фінансових артеріях, на які Путін покладається, аби продовжувати війну». ГО «Волонтерська Підтримка України» вважає, що саме такі рішення — менш помітні за новини з фронту, але не менш важливі для результату війни.
Під санкції потрапили три нафтопереробні заводи в Росії та великий білоруський нафтопереробний завод, а також компанія, створену спеціально для продажу білоруських нафтопродуктів на території Росії. Окремо ЄС призупинив дію механізму «стельової ціни» G7 на нафту до липня 2027 року — інструменту, який мав обмежувати доходи Росії від експорту нафти. У військово-промисловому блоці — 56 нових позицій, 37 з яких повʼязані з виробництвом далекобійних дронів, а також 51 компанія в Китаї, Гонконгу, Індії, Казахстані, Киргизстані, Туреччині та ОАЕ, які потрапили під експортні обмеження за постачання компонентів подвійного призначення.
Каллас наголосила, що це не остаточний етап: Брюссель уже готує наступні кроки, аби мати можливість оперативно відповісти на будь-яку нову ескалацію з боку Росії.
Санкційний тиск — це повільний, малопомітний, але постійний інструмент, який працює паралельно з подіями на фронті. ГО «Волонтерська Підтримка України» продовжує допомагати людям, постраждалим від війни, у той спосіб, який дозволяють наявні ресурси, і водночас уважно стежить за тим, як міжнародна спільнота намагається обмежити здатність Росії фінансувати цю війну.
